Директор

Богданова

Любов Петрівна

Анонс подій
Подій не заплановано
Бібліотека гімназії
Пошук
Музеї | Літературний музей | Опис роботи музею
Опис роботи музею

ХХІ століття для українського народу є часом формування і утвердження національної державності та духовності.

Пізнання рідного краю, краєзнавство, і використання цих процесів у формуванні патріотично-громадянських настроїв дітей і молоді має особливе значення сьогодні, оскільки розуміння суті національної державності починається з усвідомлення змісту буття рідного краю, яке виражається у представництві конкретних природних, історичних, соціальних та духовних явищ. У ході системної краєзнавчої роботи глибоко пізнається правомірність висновку, що український народ гідний свого місця в історії людства і світової цивілізації. Виховується відчуття власної причетності до долі народу, його минулого, теперішнього і майбутнього. Одночасно з цим у юних дослідників утверджується почуття шанування історії, традицій, звичаїв свого краю, виховується прагнення примножувати славу і гідність свого народу, збагачувати набутки культурної спадщини. Досліджуючи сторінки історії свого краю, діти з раннього віку пізнають атмосферу героїки минулих сторіч, сповнюються повагою до трудових буднів своїх далеких попередників, тонким відчуттям розуміння красивого і прекрасного, чарівного і неповторного, які, за загальним визнанням світової спільноти, характерні лише українцям.

На сучасному етапі відбувається відродження національного краєзнавства. Для того, щоб пізнати свій рідний край, його треба досліджувати комплексно, тобто вивчати його історію, культуру, особливості довкілля та ін. Пізнавальному, дослідницькому краєзнавству у великій мірі сприяють краєзнавчі експедиції, які поєднують теорію з практикою, з життям.

Проведення краєзнавчих експедицій передбачає, як підсумок діяльності пошукових загонів, створення в закладах освіти музеїв. Музей у навчальному закладі – один із важливих засобів удосконалення процесу комплексного виховання учнів, розширення їх кругозору, розвитку пізнавальних інтересів та здібностей. Він допомагає встановленню тісних зв'язків між навчальною і позакласною роботою. Музей – це не просто зібрання матеріалів, мертва виставка фотографій і документів. Це жива, дійова сила. Тут проводяться уроки, факультативні заняття, гурткова робота з учнями. Музей створюється в закладі освіти на громадських засадах. Головними умовами для його створення є систематична робота постійного активу учнів, наявність фонду оригінальних матеріалів, який відповідає профілю музею, приміщення і обладнання, де зберігатиметься і демонструватиметься зібрана музейна експозиція.

Із року в рік музей поповнюються новими матеріалами, які є результатом активної пошуково-краєзнавчої роботи. Ця пам’ять дбайливо зберігається і примножується шкільною молоддю.

Літературний музей на базі Куп’янської гімназії №2 зумiв уже позитивно зарекомендувати себе в багатьох аспектах наукової та культурно-освiтньої дiяльностi..

Представленi колекцiї класифiковано та систематизовано згiдно з науковими пiдходами таким чином, аби вони могли слугувати не лише як суто музейнi експонати, а й використовуватися для проведення спецiалiзованих лекцiй, урокiв, занять, наукових дослiджень. У побудовi експозицiї застосовано новi методологiчнi та естетичнi принципи, якi, поєднуючись iз вiдповiдним дизайном iнтер'єру, справляють позитивне емоцiйне враження на вiдвiдувачiв. В музеї працює чотири вiддiли: iсторiї, до якого входять також сектори археологiї та етнографiї, природи, фондiв та масово-просвiтницький. Шляхом архiвної та бiблiотечної евристики, етнографiчних пошукiв музей проводить активну дiяльнiсть з вивчення iсторiї, культури регiону.

Учителі гімназії проводять музейнi уроки, заняття, тематичнi екскурсiї, виступають перед аудиторiями з лекцiями, органiзовують семiнари та круглi столи.

У музеї постiйно вiдбуваються лiтературнi вечори, музичнi салони, тематичнi виставки, презентацiї, на якi запрошуються художники, народнi майстри, спiваки краю. Такi заходи дозволяють краще познайомитися iз творчими особистостями, популяризовувати їх творчiсть та досягнення.

Структурним пiдроздiлом музею є мистецька галерея , у якiй проходять численнi престижнi виставки живопису.

Музейнi буднi - це щорiчно сотні вiдвiдувачiв, екскурсiй, музейних урокiв та лекцiй. Серед гостей закладу - поважнi делегацiї, учнi, дошкiльнята, туристи. За нiбито спокiйним та розмiреним життям музею криються як клопiтка дiяльнiсть по збору, науковiй атрибуцiї, систематизацiї та фондуванню експонатiв, їх реставрацiї, вивченню iсторичних джерел, пiдготовцi статей та розвiдок, записуванню спогадiв, вiдрядження до архiвiв, музеїв, бiблiотек, екскурсiйна, адмiнiстративна робота.

Віриться, що музей i надалi продовжуватиме започатковану ним нелегку, але почесну справу збереження нацiональної матерiально-культурної спадщини та розвитку української науки.

Бібліографічна робота в музеї включає в себе підбір музейних матеріалів до тем шкільних предметів, підготовку повідомлень за матеріалами пошукової роботи, складання тематики екскурсій, лекцій, планування та розробка п

Головними пріоритетами освітньо-масової роботи є екскурсії для школярів, батьків, ветеранів та всіх бажаючих, уроки-лекції для старшокласників, консультації, які дають як ветерани так і досвідчені учні-екскурсоводи, тематичні виставки, уроки мужності

Найскладнішим напрямком діяльності музею є наукова робота. Вона потребує вміння працювати з джерелами (листами, мемуарами, речовими пам’ятками) та науковою літературою. Також за матеріалами музею учні старанно готують доповіді, реферати та пишуть наукові роботи . Ця робота передбачає співпрацю з бібліотеками та архівами міста.

Музей носить ім’я Петра Іванова, фольклориста та етнографа, адже звернення до творчої спадщини особистостей, які брали участь у формуванні та розвитку української фольклористики кінця ХІХ – початку ХХ століття, дотепер є актуальним і важливим. Науковий доробок багатьох фольклористів ще залишається поза увагою науковців. До таких досі непоцінованих постатей належить фольклорист, етнограф, краєзнавець, дослідник побуту та духовної культури Східного регіону України Петро Васильович Іванов.. Декілька статей про фольклористичну діяльність П.Іванова наприкінці ХХ ст. опублікував харківський дослідник М.Красиков. До цього періоду жодна з робіт П.Іванова не була видана. Тільки на початку 90-х років ХХ століття почали з’являтися друком певні праці фольклориста, зокрема, у збірнику “Українці: народні вірування, повір’я, демонологія” (1991), перевидано його роботи “Народні оповіді про Долю”, “Народні оповіді про відьом та упирів”, “Дещо про вовкулак та з приводу них. Таке вперте замовчування імені було зумовлене кількома факторами:

Опубліковані досьогодні довідкові матеріали та статті дають підстави оцінювати наукову діяльність Петра Іванова як записування різножанрових фольклорних творів Куп’янського повіту Харківської губернії, які через певні історичні обставини як ХІХ ст., так і ХХ ст. залишалися поза увагою дослідників та видавців. Унікальність цих матеріалів зумовлена тим, що Куп’янщина – це українсько-російське пограниччя, тобто колишні землі гетьмана Мазепи, які після його поразки були густо заселені росіянами. Саме через те, вочевидь, у народній прозі контамінувалися сюжети, образи різних етносів, різних соціальних груп, різного історичного періоду.

Віднайдені автором дисертації рукописні матеріали засвідчують, що П.Іванов був одним з тих, хто закладав підвалини вивчення і дослідження українського фольклору у Слобідській Україні.

П.Іванов вважав фольклор одним із найважливіших компонентів формування національної свідомості народу, пов’язував його з історичним та культурним розвитком нації. Актуальними залишаються його міркування про те, що твори народної прози – це невичерпні джерела до пізнання характеру етносу, його історії, філософії, культурного розвитку.

Прозові матеріали – казки, легенди, оповіді тощо, записані П.Івановим, позначені певними специфічними особливостями у системі сюжетів, мотивів, образів, тому вони потребують уваги фольклористів для формування цілісного уявлення про історію збирання та поетику українського міфологічного епосу.

Керівник музею ___________ Д.В.Власенко

Дата публікації: 20:46 21.01.2017